Світ в фотографії

 
Трохи інтер'єрів:
 
В університетському парку цвіла магнолія, та й взагалі все навколо було таким зеленим. А за три дні до того ми виїжджали з Черкас за абсолютно голих дерев.

За що я дійсно вдячний екскурсоводу, то це за пораду, де можна недорого і смачно поїсти. Насправді погане харчування може зіпсувати гарну подорож. Ми якось мали негативний досвід невдалого харчування в першу поїздку в Західну Україну, коли довелося робити термінову евакуацію.
Тому, без жартів, їжа важлива. При тому є у нас справжній гурман і поціновувач якісної їжі – Тарас. Якщо щось йому не сподобається, починаючи із запаху, – буде голодним, але жодної ложки не з’їсть. Догодити Тарасу справді важко.
Так от в кафе «Суничка» (вул Універитетська, 42) Тарасу догодили.

Страви мали домашній смак, втрьох ми наїлися досхочу, і коштувало все 85 грн.
Так співпало, що наступні дні ми обідали в Коломиї, Кам’янці і Меджибожі, і кожного разу рахунок виходив практично на 85 грн (+/- 1-2 гривні), але такої смачної їжі, як в Чернівцях, не було.
Після перекусу ми пішли вивчати місто. Залишили машину біля Кафедрального собору святої Параскеви (вул. Заньковецької, 24, GPS 48°17'44.52''N, 25°56'8.88''E), збудованого також за сприяння митрополита Євгена Гакмана. До речі, це був перший кам’яний православний храм в Чернівцях. А я спочатку подумав, що то перебудований костел – по двох баштах, характерних для костелів.


Сучасна забудова в центрі теж цікава:


Будинок-корабель (вул. Головна, 25; GPS 48°17'42''N, 25°56'12.48''E):


Поруч будівля костелу Воздвиження Святого Хреста


Нижче пара приколів, яких у місті вистачає.
Начебто родина Арсенія:


Тут можна побачити класну людину (там дзеркало)


Правда чи ні, але гарно сказано (якщо прочитаєте без окулярів, із зором все гаразд :))) - це мій прикол):


Чернівецькій облраді (вул Грушевського, 1) позаздрить мабуть будь-який обл центр:


Єврейській дім (початок XX століття, Театральна площа, 5) межує з недолугою радянською румунською забудовою:

Так, так, це насправді пам’ятка архітектури епохи конструктивізму – колишній Румунський народний дім, збудований у 1938 році за проектом Іона Нанеску. 2 роки, лише 2 роки не дочекалися румуни! А так, напевно, зараз там був би приклад радянського конструктивізму. :)))

Буковинському державному мед університету пощастило з розкішною будівлею (Театральна площа, 2, колишня будівля торгово-промислової палати; збудована на початку XX століття)


Центральна площа з домінантною будівлею ратуші теж мені сподобалась:


Успенський собор (вул Руська, 28; GPS 48°17'27.6''N, 25°56'27.24''E) - перший в Чернівцях кам’яний греко-католицький храм. За можливості варто оглянути розкішний різблений іконостас (нам побачити не вдалося)


Трохи далі (вул Руська, 35) можна побачити так звану «П’яну церкву» або Миколаївський собор.

До речі, коли запитали місцеву жительку про «п’яну церкву», реакція була негативна. Церква була побудована за часів румунського впливу на Буковинську митрополію (30-ті роки XX ст), тому дизайн бань скопійований з румунського аналогу.

Неподалік (вул. Українська 30, GPS 48°17'20.04''N, 25°56'21.12''E) - колишня вірменська церква. Зараз - органна зала. Ми навіть трохи послухали концерт стоячи в коридорі :)


Комунальна згадка про австрійське правління:

От у нас місто теж на "Че", але як шкода, що Австрійська імперія тут не керувала!!!

Загалом мені сподобалося, що більшість будинків в центрі яскраво пофарбовані. Мабуть причепурили до 600-річчя міста. Але часто вистачало лише на фасад :)


Ось, наприклад, такий вигляд має світова спадщина UNESCO з тильного боку:


Вечір нагадував нам про необхідність поспішати. Тож останньою атракцією стала Турецька площа (GPS 48°17'41.1''N, 25°56'23.21''E)


Там Тарасу сподобався великий велосипед:


А ще сподобалося бігати-гратися з надзвичайно комунікабельним хлопчиком.


Протягом подорожі Тарас сумував за природою і спілкуванням з дітьми. Тут він награвся, аж поки зовсім не стемніло, і ми мали їхати шукати готель.
Готель "Цецино" (GPS 48°17'53.82''N, 25°51'4.43''E), точніше котеджне містечко - був найкращим по ціні/якості готелем протягом цієї подорожі (230 грн на 3-х з класними матрацами, гарячою водою, супутниковим ТБ, приємними дерев'яними меблями). Ми так натомилися, в спробі оббігти всі Чернівці за пів дня гуляючи Чернівцями, що я навіть не спромігся зробити фото нічних Чернівців, що мерехтіли тисячами вогнів десь внизу (готельний комплекс на горі).
Тому викладаю фото ранку наступного дня.


Чернівці - місто з цікавою історією, класною архітектурою і творчими людьми. Перше знайомство з містом виявилося надзвичайно приємним. Я хочу туди ще і всім, хто там не був, раджу поїхати.
zamkovyi