Головна » 2012»Лютий»8 » Андрій Бондаренко: Свято-Миколаївський скельний монастир "Галиць"
17:46
Андрій Бондаренко: Свято-Миколаївський скельний монастир "Галиць"
Незабаром після Сербичан буде роздоріжжя: направо – до райцентру Сокиряни, наліво – до Непоротова та Новодністровська. Ми повертаємо ліворуч, минаємо Білоусівку і за селом Михалкове повертаємо праворуч до хутору ГАЛИЦЯ (0,115 тис. мешканців), що був частиною села Непоротова,
частково затопленого під час будівництва Дністровської ГЕС. Тут, на
пагорбах Дністра серед мальовничих скель у нерукотворних печерах
розташувалася один з декількох на території України печерних монастирів –
Свято-Миколаївський.
Вчені
вважають, що печерно-скельний скит на високому березі Дністра монахи
заснували у ХІ – ХІІ столітті. Священним це місто було здавна:
археологічні розкопки, проведені тут у 70-х роках минулого століття,
свідчать про існування тут поганських капищ. Є припущення, що с початку
скит йменувався Свято-Георгіївським, на назву «Миколаївський» отримав у
1820 році після дива, що сталося тут на день Святого Миколая: нічні
зірки над монастирем нібито утворили хрест.
Відомо,
що скит існував до початку ХІХ століття, поки його повністю не
зруйнували турки. У 30-ті роки ХХ століття монастир відновив свою роботи
завдяки румунській владі, яка прихильно ставилася до церковної справи і
навіть виділяла на це чималі кошти з державної казни. Але крапку в
тодішній історії скину поставила нова комуністична влада: обитель
закрили, а всіх ченців розстріляли.
Відродження
монастиря почалося у 1999 році, коли сюди прибули двоє монахів з
Івано-Богословського монастиря, що у Хрещатику на Заставнівщині, і
відправили на руїнах святині першу службу. Згодом до них приєдналися ще
двоє ченців, які того ж року отримали згоду від Священного Синоду на
відкриття Свято-Миколаївського чоловічого монастирю, що отримав назву
«Галиць». Незабаром відроджено Свято-Миколаївський печерний храм, а у
2003 році збудовано нову церква преподобного Антонія Великого.
Ченці
розмістилися у 20 келіях, а численні печери використовують для
господарських потреб. В деяких з печер і сьогодні можна побачити
загадкові петрогліфи і примітивні зображення.
Найкращій вид на скельний монастир відкривається з протилежного пагорбу на іншому боці яру.